наконечний
НАКОНЕ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який міститься або прикріплений на кінці чого-небудь.
2. розм. Те саме, що кінце́вий 2.
Самостійна Україна повинна бути для українців “єдиною наконечною ціллю” (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Наконечний — Наконе́чний прізвище Орфографічний словник української мови
- наконечний — -а, -е. Який міститься, прикріплений на кінці чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наконечний — НАКОНЕ́ЧНИЙ, а, е. Який міститься, прикріплений на кінці чого-небудь. Словник української мови в 11 томах