1. Словник української мови в 11 томах

наконечний

НАКОНЕ́ЧНИЙ, а, е. Який міститься, прикріплений на кінці чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Наконечний — Наконе́чний прізвище Орфографічний словник української мови
  2. наконечний — -а, -е. Який міститься, прикріплений на кінці чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наконечний — НАКОНЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який міститься або прикріплений на кінці чого-небудь. 2. розм. Те саме, що кінце́вий 2. Самостійна Україна повинна бути для українців “єдиною наконечною ціллю” (із журн.). Словник української мови у 20 томах