накормити
НАКОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. нако́рмлять; док., кого, рідко.
Нагодувати кого-небудь вдосталь, досхочу; задовольнити чию-небудь потребу в їжі.
Лишу тії дитинята, ой, самих їх лишу, не накормлю, не огрію, ані поколишу (Уляна Кравченко);
– Баба-яга накормила їх, напоїла (Юліан Опільський).
Словник української мови (СУМ-20)