накуватися
НАКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док.
Довго, досхочу покувати (див. покува́ти 2).
До Петра зозуля накувалася, До осені дівка нагулялася (з народної пісні);
Сидять [дівчата] гурточком, як сироти, тихо-журливо скаржаться на свою доленьку: Не куй, зозуле, на ліщині, Ще й накуєшся на калині; Не плач, Марисю, у матінки, Ще й наплачешся у свекрухи (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)