наламаний

НАЛА́МАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до налама́ти 1.

Поміж лопухами лежала ціла купа наламаних качанів кукурудзи (І. Франко);

Данько, оточений товаришами, мовчки викладає невеличке вогнище з кізяків та наламаного бур'яну (О. Гончар);

Внизу, під містком, скаженіла, пінилась річка, гнала наламану десь у верхів'ї сріблисту кригу (М. Олійник).

Значення в інших словниках

1. наламаний — нала́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наламати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наламаний — Нала́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. наламаний — НАЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до налама́ти; // У знач. прикм. Данько, оточений товаришами, мовчки викладає невеличке вогнище з кізяків та наламаного бур’яну (Гончар, II, 1959, 421).  Словник української мови в 11 томах