наламаний
НАЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до налама́ти;
// У знач. прикм.
Данько, оточений товаришами, мовчки викладає невеличке вогнище з кізяків та наламаного бур’яну (Гончар, II, 1959, 421).
Словник української мови (СУМ-11)НАЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до налама́ти;
// У знач. прикм.
Данько, оточений товаришами, мовчки викладає невеличке вогнище з кізяків та наламаного бур’яну (Гончар, II, 1959, 421).
Словник української мови (СУМ-11)