налаятися
НАЛА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
1. Багато, досхочу полаятися.
Будете старі, тогді ще належитеся.., налаєтесь з дітворою (Г. Квітка-Основ'яненко);
Налаявшись .. та накричавшись досхочу, вернулися [кріпаки] знову на роботу (Панас Мирний);
Утомлений, знервований Стас повернувся о пів на четверту. Надихався тих хімікалій на складах, .. нарахувався тих коробок, налаявся з вантажниками (Люко Дашвар).
2. Те саме, що нала́яти.
Хома одділився од юрми. – Ага! Це ти? Нам тебе й треба. Ходи сюди! – і погано налаявся (М. Коцюбинський);
Мати, пораючись, не стерпіла і налаялася, а Одарка таки стояла (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)