наледве
НАЛЕ́ДВЕ, присл., розм.
Те саме, що ле́две.
Я наледве підвівся з колін, насилу додибав до села (Ю. Мушкетик);
Ще думка мерехтить вряди-годи, Тримається за ниточку надії, Що в глибині душі наледве тліє... (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)