наллятий

НАЛЛЯ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до налля́ти 1–4.

Думки плуталися у голові, що була немов гарячим оливом наллята (І. Багряний);

Обличчя Дорошенку залляла фарба, затремтіли в гніві важкі повіки наллятих вогнем очей (Ю. Мушкетик);

// налля́то, безос. пред.

Безодні неба в ці струмки наллято, І все вокруг радіє і співа... (Л. Первомайський).

2. Наповнений чим-небудь.

Коні зупинилися, дико поводячи наллятими кров'ю очима (О. Полторацький);

Пшениці стояли повноколосі, налляті молоком (О. Донченко);

* Образно. Ківш життя, поверх наллятий, Випив він у повній мірі (М. Шеремет).

Значення в інших словниках

1. наллятий — налля́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наллятий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до налляти 1-4). 2》 Наповнений чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наллятий — НАЛЛЯ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до налля́ти 1 — 4. 2. Наповнений чим-небудь. Коні зупинилися, дико поводячи наллятими кров’ю очима (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 122); Пшениці стояли повноколосі, налляті молоком (Донч., VI, 1957, 54); *Образно.  Словник української мови в 11 томах