намагнетизований
НАМАГНЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до намагнетизува́ти.
* У порівн. Так вони стояли якусь мить, тримаючись удвох за одну паляницю, – один давав, другий брав, а вона [паляниця], немовби намагнетизована чи зачарована, тримала їхні руки при собі (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)