намацувати
НАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., кого, що.
1. Мацаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь.
Він довго намацував засув, поки відчинив двері (С. Чорнобривець);
Он вона, та потвора розплющує сонні й голодні очі і повільно, але несхитно намацує свою жертву (Валерій Шевчук);
Він намацав під стіною в сінях грубий дрюк (І. Франко);
– Фу, ти, чорт!.. – нарешті намацав Семьонов Максима. – Де ж ти шляєшся? (І. Багряний).
2. тільки док., перен. Унаслідок пошуків виявити, знайти.
– Уже! – Що таке “уже?” – спитав Іван Панасович, здивовано подивившись на юнака. – Чи не склад снарядів ти десь намацав? (М. Хвильовий);
Вперше дослідники відчули довгу руку фалангістів, яка намацала їх і наче зависла над їхньою працею (В. Владко);
Він покликав цього хлопчину, щоб трохи покопирсатися в його душі наодинці. Щоб намацати в ній найвразливіше місце (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)