намацувати
НАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Мацаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь.
Він довго намацував засув, поки відчинив двері (Чорн., Потік.., 1956, 320);
Він намацав під стіною в сінях грубий дрюк (Фр., VIII, 1952, 266);
Він узяв Лукійчину руку й намацав пульс (Донч., III, 1956, 86).
2. перен. Виявляти, знаходити в результаті пошуків.
Поповз прожектор берегом поволі. Намацуючи в хащах темноти Понтони, дерева, човни, плоти… (Перв., II, 1958, 215);
Вислана вперед розвідка намацала ворога в селі Петрівці (Панч, II, 1956, 335);
Він покликав цього хлопчину, щоб трохи накопирсатися в його душі наодинці. Щоб намацати в ній найвразливіше місце (Кол., Терен.., 1959, 174).
Словник української мови (СУМ-11)