намолочувати

НАМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок. НАМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док.

1. що, чого. Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна.

Сумські аграрії третій рік поспіль намолочують рекордний врожай зернових (з газ.);

Оттак молотив сердега цілісіньку зиму, а намолотив тільки з пригорощ пшениці (О. Стороженко);

Підраховуємо, .. чого ми накосили, чого намолотили та в засіки зсипали (Остап Вишня).

2. тільки док., кого, чого і без прям. дод., розм. Знищити певну кількість кого-, чого-небудь.

Підходив [Прудивус] до них з дубовою голоблею в руках, що нею він намолотив сьогодні не так уже й мало ворогів (О. Ільченко);

Візник виявився бунтарем: робив різні зауваження щодо непереможності австрійської зброї, як, наприклад: “Та й намолотили ж вам у Сербії”, тощо (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Значення в інших словниках

1. намолочувати — намоло́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намолочувати — -ую, -уєш, недок., намолотити, -очу, -отиш, док. 1》 перех.Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна. 2》 тільки док., перех. і без додатка, розм. Знищити певну кількість кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намолочувати — Намоло́чувати, -чую, -чуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. намолочувати — НАМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОЛО́ТИТИ, очу́, о́тиш, док. 1. перех. Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна. Вдвох з батьком вони намолочували гори збіжжя (Бойч., Молодість, 1949, 146); Підраховуємо, ..  Словник української мови в 11 томах
5. намолочувати — Намоло́чувати, -чую, -єш сов. в. намолотити, -лочу, -тиш, гл. Намолачивать, намолотить. Нажав, намолотив, намолов. Рудч. Ск. II. 120.  Словник української мови Грінченка