намолочувати

НАМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОЛО́ТИТИ, очу́, о́тиш, док.

1. перех. Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна.

Вдвох з батьком вони намолочували гори збіжжя (Бойч., Молодість, 1949, 146);

Підраховуємо, .. чого ми накосили, чого намолотили та в засіки зсипали… (Вишня, І, 1956, 129).

2. тільки док., перех. і без додатка, розм. Знищити певну кількість кого-, чого-небудь.

Підходив [Прудивус] до них з дубовою голоблею в руках, що нею він намолотив сьогодні не так уже й мало ворогів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 398);

[Прохор:] Товаришу командуючий, обслуга протитанкової гармати… [Ватутін:] Відставить! Бачу, добре намолотили (Дмит., Драм. тв., 1958, 168).

Значення в інших словниках

1. намолочувати — намоло́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намолочувати — -ую, -уєш, недок., намолотити, -очу, -отиш, док. 1》 перех.Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна. 2》 тільки док., перех. і без додатка, розм. Знищити певну кількість кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намолочувати — НАМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок. НАМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. що, чого. Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна. Сумські аграрії третій рік поспіль намолочують рекордний врожай зернових (з газ.  Словник української мови у 20 томах
4. намолочувати — Намоло́чувати, -чую, -чуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. намолочувати — Намоло́чувати, -чую, -єш сов. в. намолотити, -лочу, -тиш, гл. Намолачивать, намолотить. Нажав, намолотив, намолов. Рудч. Ск. II. 120.  Словник української мови Грінченка