намордуватися
НАМОРДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
Багато, довго помучитися.
Скільки людей кістьми полягло, висушуючи ці болота, скільки намордувалося на цих казкових спорудах, що зводилися во славу всевладного імператора (О. Іваненко);
Соха у нас була не дуже поширена – чорнозем, то на піщаних ґрунтах намордуєшся, а врожай малий (з мемуарної літ.);
// Те саме, що натоми́тися.
За день так людина наштовхається та намордується, що тільки схилиться до подушки, .. засинає, мов загіпнотизована (Ю. Збанацький);
Нехай поспить [дружина] – намордується у своїй конторі за день, вислуховуючи претензії передплатників (Ю. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)