намотувач

НАМО́ТУВАЧ, а, ч.

1. техн. Механізм, який забезпечує намотування чого-небудь.

Металевий намотувач;

Намотувач барабанного типу.

2. Той, хто займається намотуванням чого-небудь.

А який-небудь охоронець султанських пантофель, намотувач тюрбанів або спальник-хаджіб, випромінював всемогутність мало не таку саму, як великий візир або члени султанського дивану (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. намотувач — намо́тувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. намотувач — -а, ч. Пристрій або апарат, який навиває, накручує що-небудь на щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови