намотувач

намо́тувач

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. намотувач — -а, ч. Пристрій або апарат, який навиває, накручує що-небудь на щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. намотувач — НАМО́ТУВАЧ, а, ч. 1. техн. Механізм, який забезпечує намотування чого-небудь. Металевий намотувач; Намотувач барабанного типу. 2. Той, хто займається намотуванням чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах