намотувач
намо́тувач
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намотувач — -а, ч. Пристрій або апарат, який навиває, накручує що-небудь на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намотувач — НАМО́ТУВАЧ, а, ч. 1. техн. Механізм, який забезпечує намотування чого-небудь. Металевий намотувач; Намотувач барабанного типу. 2. Той, хто займається намотуванням чого-небудь. Словник української мови у 20 томах