намотувач

намо́тувач

-а, ч.

Пристрій або апарат, який навиває, накручує що-небудь на щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намотувач — намо́тувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. намотувач — НАМО́ТУВАЧ, а, ч. 1. техн. Механізм, який забезпечує намотування чого-небудь. Металевий намотувач; Намотувач барабанного типу. 2. Той, хто займається намотуванням чого-небудь. Словник української мови у 20 томах