намурмоситися
НАМУРМО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, док., розм.
Насупитися, нахмуритися.
– Чи не за губернією засумувала? Бач, як надула свої губи? Намурмосилася? (Панас Мирний);
Присоромлена сміхом подруг, Ксеня враз намурмосилась і з перебільшеним старанням почала цюкати сапою (С. Добровольський);
Кіндрат з надією жде, доки перекипить Олифір. А той ще з хвилину сидить намурмосившись (М. Іщенко).
Словник української мови (СУМ-20)