наобіцяти

НАОБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого, що, розм.

Багато пообіцяти.

– Я вже їй і так багато дечого наобіцяла .. та все нічим віддати (Панас Мирний);

Оцей відставний полковник наобіцяв усім добра, забив баки своєю дурною казочкою (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. наобіцяти — наобіця́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наобіцяти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Багато пообіцяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наобіцяти — НАОБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Багато пообіцяти. — Я вже їй і так багато дечого наобіцяла.. та все нічим віддати (Мирний, І, 1954, 52); Оцей відставний полковник наобіцяв усім добра, забив баки своєю дурною казочкою (Чаб., Тече.., 1961, 27).  Словник української мови в 11 томах