наобіцяти
НАОБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого, що, розм.
Багато пообіцяти.
– Я вже їй і так багато дечого наобіцяла .. та все нічим віддати (Панас Мирний);
Оцей відставний полковник наобіцяв усім добра, забив баки своєю дурною казочкою (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наобіцяти — наобіця́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наобіцяти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Багато пообіцяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наобіцяти — НАОБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Багато пообіцяти. — Я вже їй і так багато дечого наобіцяла.. та все нічим віддати (Мирний, І, 1954, 52); Оцей відставний полковник наобіцяв усім добра, забив баки своєю дурною казочкою (Чаб., Тече.., 1961, 27). Словник української мови в 11 томах