наобіцяти
наобіця́ти
-яю, -яєш, док., перех., розм.
Багато пообіцяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наобіцяти — наобіця́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наобіцяти — НАОБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого, що, розм. Багато пообіцяти. – Я вже їй і так багато дечого наобіцяла .. та все нічим віддати (Панас Мирний); Оцей відставний полковник наобіцяв усім добра, забив баки своєю дурною казочкою (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
- наобіцяти — НАОБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Багато пообіцяти. — Я вже їй і так багато дечого наобіцяла.. та все нічим віддати (Мирний, І, 1954, 52); Оцей відставний полковник наобіцяв усім добра, забив баки своєю дурною казочкою (Чаб., Тече.., 1961, 27). Словник української мови в 11 томах