1. Орфографічний словник української мови

наобіцяти

наобіця́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наобіцяти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Багато пообіцяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наобіцяти — НАОБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого, що, розм. Багато пообіцяти. – Я вже їй і так багато дечого наобіцяла .. та все нічим віддати (Панас Мирний); Оцей відставний полковник наобіцяв усім добра, забив баки своєю дурною казочкою (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  3. наобіцяти — НАОБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Багато пообіцяти. — Я вже їй і так багато дечого наобіцяла.. та все нічим віддати (Мирний, І, 1954, 52); Оцей відставний полковник наобіцяв усім добра, забив баки своєю дурною казочкою (Чаб., Тече.., 1961, 27). Словник української мови в 11 томах