наочність

НАО́ЧНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до нао́чний 1.

У 20-і роки в Україні було знято багато цікавих за змістом, цінних для історії своєю документальною достовірністю і наочністю стрічок кінохроніки (з наук.-попул. літ.);

Художникам слова увага до пахощів необхідна як засіб надання наочності, фізіологічної відчутності зображуваному (з наук. літ.).

2. Предмети, які використовують для показу під час навчання, а також метод навчання, що ґрунтується на використанні таких предметів.

Вальдшнепа, якого утримувала шкільна секція юних захисників природи, можна було використати на уроках біології як наочність (з газ.);

Не можна допускати перевантаження занять наочністю на шкоду викладенню теоретичного матеріалу (із журн.).

Значення в інших словниках

1. наочність — нао́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наочність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до наочний 1). 2》 Предмети, які використовують для показу під час навчання, а також метод навчання, що ґрунтується на використанні таких предметів. || Забезпечення наочними приладами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наочність — Нао́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. наочність — НАО́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до нао́чний 1. Наводив [Давид] цифри, щоб порівняти з довоєнним рівнем та з двадцять першим роком.  Словник української мови в 11 томах