Словник української мови у 20 томах

напасливість

НАПА́СЛИВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до напа́сливий.

Ніхто не мав відваги підступати до пані, котрої не любили за її великопанську гордість та невмолиму напасливість зглядом мужиків (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. напасливість — Напа́сливість: — причіпка [19]  Словник з творів Івана Франка