напасливість

НАПА́СЛИВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до напа́сливий.

Ніхто не мав відваги підступати до пані, котрої не любили за її великопанську гордість та невмолиму напасливість зглядом мужиків (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напасливість — Напа́сливість: — причіпка [19] Словник з творів Івана Франка