напасний
НАПАСНИ́Й, а́, е́, діал.
1. Уїдливий, прискіпливий, задирливий.
Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Леся Українка).
2. Якого не можна або важко позбутися; нав'язливий, надокучливий.
Хоче [Ольга] відігнати напасні думки, а вони кружляють в голові (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напасний — напасни́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- напасний — НАПАСЛИВИЙ, ЗАДЕРИКУВАТИЙ, прискіпливий, уїдливий, причіпливий. Словник синонімів Караванського
- напасний — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
- напасний — -а, -е, діал. 1》 Уїдливий, причіпливий, задирливий. 2》 Нав'язливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напасний — напа́сний прискіпливий, причіпливий (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- напасний — Напа́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- напасний — НАПАСНИ́Й, а́, е́, діал. 1. Уїдливий, причіпливий, задирливий. Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Л. Укр., III, 1952, 560). 2. Нав’язливий. Словник української мови в 11 томах
- напасний — Напасни́й, -а́, -е́ Нападающій, придирчивый, задорный. Словник української мови Грінченка