напереді
НАПЕ́РЕДІ, присл.
На передньому плані, у передній частині чого-небудь; спереду.
Світлиця Сави, гарно убрана килимами. На стінах зброя. Під стінами турецькі канапи; напереді стіл, В глибині колиска (І. Карпенко-Карий);
Адась сидів напереді і сам поганяв кіньми (І. Франко);
// Попереду інших.
Хто напереді ставник несе, як ідуть весною святити парубоцьку криницю? Максим несе (Панас Мирний);
// На який-небудь відстані перед ким-, чим-небудь.
Ішло три чоловіки з того села шляхом, аж зирк – напереді знялась курява (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)