напереді
ПОПЕ́РЕДУ (перед кимсь, чимсь), СПЕ́РЕДУ, НАПЕРЕДІ, ПЕРЕДО́М діал.; НА ЧОЛІ́ (серед перших, передових). Кроків утікача вже не чути було. Десь він тяжко відсапувався там, попереду (Ю. Андрухович); Як на долоні, видко з Белебеня — спереду сани і ще одні сани, а слідом і весь козацький загін (А. Головко); Пан маршалок ішов передом попід руку з графом (І. Франко); На чолі полку мчить Тарас. Його вигляд страшний (О. Довженко). — Пор. спе́реду.
СПЕ́РЕДУ (на передньому плані, у передній частині чогось), ПОПЕ́РЕДУ, НАПЕ́РЕДІ рідше. Десь спереду з байраку бабахали гармати (А. Головко); Увечері ми гуляли по садку. Попереду йшов старий, а я за ним, а за нами Гапка і Марта (Марко Вовчок); Зложивши руки напереді, скромненько вимовить Аниця: — Ей, де, кумочко! (П. Хоткевич). — Пор. 1. попе́реду.
Словник синонімів української мови