напереді
НАПЕ́РЕДІ, присл. На передньому плані, у передній частині чого-небудь; спереду.
Світлиця Сави, гарно убрана килимами. На стінах зброя. Під стінами турецькі канапи; напереді стіл, В глибині колиска (К.-Карий, II, 1960, 290);
Адась сидів напереді і сам поганяв кіньми (Фр., VII, 1951, 77);
// Попереду інших.
Хто напереді ставник несе, як ідуть весною святити парубоцьку криницю? Максим несе (Мирний, І, 1949, 213);
// На деякій відстані перед ким-, чим-небудь.
Ішло три чоловіки з того села шляхом, аж зирк — напереді знялась курява (Україна.., І, 1960, 80).
Словник української мови (СУМ-11)