напинатися
НАПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПНУ́ТИСЯ, НАП'ЯСТИ́СЯ, пну́ся, пне́шся, док.
1. Натягуючись або розтягуючись, ставати тугим, пружним.
На вилицях туго напиналася шкіра (Н. Рибак);
Шкіра на його щелепах напнулася, як на барабані (П. Загребельний);
// Надуватися, надиматися, стаючи тугим, пружним від дії вітру.
Примчався вихор-брат... Вітрила нап'ялись. Вперед! Завжди вперед несіть мене, вітрила (В. Еллан-Блакитний);
// Випинатися, здуватися, збільшуватися в об'ємі від напруження, хвилювання.
[Дудар:] На кісся як наляже [дядько]... похитується над покосом, аж жили йому напинаються (І. Микитенко);
Марія гребла сильно, і м'язи на її руках напинались кульками (Ю. Смолич);
Раптом погляд його впав на Грицька. Жили йому напнулися. Шия стала червоно-синя (З. Тулуб);
Видко було, як мускули на руках нап'ялись, мов пружини (Леся Українка);
// Підійматися від вітру.
Вона [річка] ще не звільнилась від криги, але по ній вже розливається вода, грають, напинаються від вітру тоненькі хвилі (Ю. Збанацький).
2. Напружуватися, докладаючи великих зусиль для виконання, здійснення чого-небудь.
Курені стояли од печі таки далеченько. Дідові й мені треба було таки добре напинатись, щоб перегукуватись (І. Нечуй-Левицький);
Брели мовчки, разом витримуючи удар хвилі, разом напинаючись тілами вперед (О. Гончар);
Он жук напнувсь – травинку тягне В одну мільйонну кінських сил (І. Нехода);
Конячка дідова, постоявши в задумі кілька хвилин, з власної ініціативи справді нап'ялась і рушила (С. Васильченко);
// Натужуватися, збиратися з силами для можливості зробити щось.
Конячка дідова, постоявши в задумі кілька хвилин, з власної ініціативи справді нап'ялась і рушила (С. Васильченко).
3. Покривати голову чим-небудь або взагалі покриватися чимсь замість одягу.
– Чіпко!.. Чі-п-ко!.. Чуєте? – Зараз, зараз, бабусю... Я зараз!.. – Хапається, чоботи набуває, рядном напинається... (Панас Мирний);
Горпина напнулася хусткою й пішла (Б. Грінченко);
Сагайда, напнувшись плащ-палаткою, сидів, не втручаючись у розмову (О. Гончар);
Текля під деревом стояла, нап'ялася хусткою, змарніла, засмучена (К. Гордієнко).
4. тільки недок. Пас. до напина́ти 1.
Щоб не пекло сонце, на лопаті чи просто на кілку напиналася ганчірка (Іван Ле);
Ми обоє подивилися в той бік, де між стовбурами сосон вже напинався білий екран (А. Шиян);
Напинається через річку сітка, а рибалки заїздять човнами .. – наганяють рибу... (Остап Вишня);
* Образно. Циганським шатром напиналася ніч (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)