наповнювання
НАПО́ВНЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. напо́внювати.
Просторовість континується як наповненість, через наявність, сусідство що у процесі спів-наявності, наповнювання, розігрують як “простір”, так і “час”. Умовно цей простір можна було б назвати “простором спів-наявності” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)