напрасна

НАПРА́СНА, и, ж., розм., рідко.

Несправедливе звинувачення, наклеп.

– Люди... пани... Вони сказали, що він убив Грицька .. Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. напрасна — -и, ж., розм., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. напрасна — НАПРА́СНА, и, ж., розм., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп. — Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.. Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Гр., II, 1963, 431).  Словник української мови в 11 томах