напрасна

НАПРА́СНА, и, ж., розм., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп.

— Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.. Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Гр., II, 1963, 431).

Значення в інших словниках

1. напрасна — -и, ж., розм., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. напрасна — НАПРА́СНА, и, ж., розм., рідко. Несправедливе звинувачення, наклеп. – Люди... пани... Вони сказали, що він убив Грицька .. Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах