напружений

НАПРУ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до напру́жити.

Я весь напружений до краю, от-от, здається, розірвусь... (В. Сосюра);

Чому гармаші, поскидавши тілогрійки, не відлучаючись ні на секунду від своїх гармат, стоять біля них у таких по-мисливському напружених позах? (О. Гончар);

Ми одчинили вікно і вдивлялися в туго напружену пітьму (М. Коцюбинський).

2. у знач. прикм. Який перебуває в стані напруження.

Напружені нерви не видержали того гуркоту струн, тієї веселості мелодій (І. Нечуй-Левицький);

Як приємно відчути напружені м'язи, що враз ожили й покотилися під шкірою рухливими м'ячиками (О. Донченко);

Данько, як завжди перед боєм, був помітно збуджений, напружений (О. Гончар);

// Який виражає напруження або свідчить про напруження.

Раптом двері хутко одчинились і в кімнату вбіг захаканий, з напруженим, зляканим лицем Грегуар (В. Винниченко);

На Олю дивиться Мотря уважними, напруженими очима (Ірина Вільде).

3. у знач. прикм. Який відбувається, здійснюється з великим напруженням, не ослаблюючись; який потребує напруження сил, енергії, уваги і т. ін.

Кілька секунд тривав гострий, гранично напружений поєдинок поглядів (Ю. Бедзик);

В цеху, де ремонтувались паровози, кипіла напружена робота (О. Донченко);

Вона спинила на ньому уважний погляд, за яким він відчув напружене внутрішнє життя (С. Журахович);

// Сповнений напруження (у 2 знач.). З.

Кавказу в ті напружені дні було перевезено тисячі офіцерів, козаків, (О. Гончар);

Психологічне розвантаження дуже важливе в наш вкрай емоційно напружений час (з наук. літ.).

4. у знач. прикм. Нервово збуджений; натягнутий.

Сій статті не годилось придавати характер самооборони, бо при напружених відносинах .. се могло ще більше пошкодити (Леся Українка);

Та напружена зловісна мовчанка тривала зовсім недовго (О. Полторацький);

– Приготуйсь! – різко гукнув Козаков сусідові і сам завмер у напруженому гострому чеканні (О. Гончар).

5. у знач. прикм. Позбавлений природності, невимушеності; удаваний.

А в Кульбаки, якщо вже його притискують, мимоволі з'являється на губах оцей напружений, сухий, наче павутиною наснований осміх. Бо є ситуація, коли краще тінню усмішки прикритись, прикусити язика (О. Гончар);

Хотілося б частіше бачити на наших екранах не ходячі тіні, а живих людей, дуже вже затиснуті наші герої, напружені. Позбуватися б нам удаваної значимості... (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. напружений — (який напружено пройнятий чимсь) завзятий, інтенсивний, (більшою мірою) гарячий, (внутрішньо) насторожений; (при загостренні стосунків) загострений, натягнутий, драматичний.  Словник синонімів Полюги
2. напружений — напру́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. напружений — НАПРУГИЙ, (рух) інтенсивний; (бій) запеклий, (- працю) загарливий; НАПРУЖЕНО, в поті чола і п. ф. від НАПРУЖЕНИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. напружений — [напружеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. напружений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до напружити. 2》 у знач. прикм.Який виражає напруження, перебуває в стані напруження. 3》 у знач. прикм. Який відбувається, здійснюється не ослаблюючись; який потребує напруження сил, енергії і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. напружений — НАВА́ЛЬНИЙ (який відбувається дуже швидко й напружено); НА́ГЛИЙ розм. (навальний і несподіваний). Партизанська атака була навальною (Ю. Збанацький); На двохсотому кілометрі чимале з'єднання подільських і бессарабських партизанів..  Словник синонімів української мови
7. напружений — Напру́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. напружений — НАПРУ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до напру́жити. Ми ростемо, одною волею напружені. Комуністичною партією керовані (Тич., III, 1957, 18). 2. у знач. прикм. Який виражає напруження, перебуває в стані напруження.  Словник української мови в 11 томах