напувалка
НАПУВА́ЛКА, и, ж.
Посудина, з якої напувають худобу, птицю; поїлка.
ПРи безприв'язному утриманні худоби відпадає потреба в стійлах, прив'язах, підвісних дорогах та індивідуальних напувалках (із журн.);
Курей на птахофабриці тримають у спеціальних клітках; годівниці й напувалки стоять поза клітками, у жолобах, а птахи беруть корм, просовуючи голови крізь вічка сітчастої стінки, щоб їжа не засмічувалася (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)