напувалка

НАПУВА́ЛКА, и, ж. Посудина, з якої напувають худобу, птицю; поїлка.

В курнику встановлюють годівниці й напувалки (Зоол., 1957, 128);

Напувають корів з індивідуальних напувалок (Хлібороб Укр., 7, 1966, 17).

Значення в інших словниках

1. напувалка — напува́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. напувалка — -и, ж. Посудина, з якої напувають худобу, птицю; поїлка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напувалка — НАПУВА́ЛКА, и, ж. Посудина, з якої напувають худобу, птицю; поїлка. ПРи безприв'язному утриманні худоби відпадає потреба в стійлах, прив'язах, підвісних дорогах та індивідуальних напувалках (із журн.  Словник української мови у 20 томах