напуватися
НАПУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, НАПО́ЮВАТИСЯ, юся, єшся, НАПОЇ́ТИСЯ, ю́ся, ї́шся, недок., чим.
1. П'ючи що-небудь, угамовувати спрагу.
* Образно. – Нам же буде корисно, колм вони [турки] накинуться на ляхів .. – До Варшави ніякі турки не дійдуть, а степ щороку напувається нашою кров'ю (З. Тулуб).
2. перен. Втішатися чим-небудь, зазнавати насолоди, втіхи від чогось.
Довго він стояв над нею, дивився, напувався чарами її красної вроди (Панас Мирний);
Хвилю стояли наші пішоходи, напуваючись тою безсмертною і живущою красою природи (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)