напудити

НАПУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, діал.

Налякати.

З'їдливо сказав Авірон: – .. Мойсею, Страх загрів і напудив ти нас Приповісткою сею! (І. Франко);

– Тож і виклич його до свого кабінету .. й налякай його добре, щоб боявся мати справу з Гилаками, тюрмою його напудь (М. Ю. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. напудити — Настрашити, налякати [V]  Словник з творів Івана Франка
2. напудити — напу́дити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. напудити — -джу, -диш, док., перех., діал. Налякати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напудити — НАПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Налякати. З’їдливо сказав Авірон: — ..Мойсею, Страх загрів і напудив ти нас Приповісткою сею! (Фр., XII, 1953, 496).  Словник української мови в 11 томах
5. напудити — Напу́дити, -джу, -диш гл. 1) Налить. Багато бочок напудили. 2) Намочить. От напудив, як той віл! 3) Напугать.  Словник української мови Грінченка