напудитися
НАПУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал.
Налякатися.
Андрій поглянув на нього і напудився того неситого виразу лиця (І. Франко);
Гей, газди, – як я напудився! Не годен я з такою силою змагати. Сиджу, не озиваюся, браму не одмикаю (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)