напудитися
НАПУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. Налякатися.
Андрій поглянув на нього і напудився того неситого виразу лиця (Фр., І, 1955, 301);
Гей, газди, — як я напудився! Не годен я з такою силою змагати. Сиджу, не озиваюся, браму не одмикаю (Ю. Янов., І, 1954, 37).
Словник української мови (СУМ-11)