напівсонний
НАПІВСО́ННИЙ, а, е.
1. Який ще не зовсім прокинувся; охоплений напівсном.
Хлопці зірвалися з постелі і, напівсонні, взяли кибель за залізні вуха й винесли його на коридор (І. Франко);
Ще напівсонний схоплюється Кость з ліжка й продирає очі (О. Донченко);
// Який виражає такий стан.
– Ой боже мій! Що там таке? – говорив він якимсь задавленим, напівсонним голосом (І. Нечуй-Левицький);
– Води б оце холодненької, – забажав Денис, націлившись напівсонними очима на пусту пляшку (Григорій Тютюнник).
2. перен. Майже бездіяльний, пасивний.
Друга [Марія] веде напівсонне, сите існування разом з родиною (М. Слабошпицький);
// Тихий, безлюдний.
Автобус рушає напівсонними вулицями (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)