напівсонний
НАПІВСО́ННИЙ, а, е.
1. Який ще не зовсім проснувся; охоплений напівсном.
Хлопці зірвалися з постелі і, напівсонні, взяли кибель за залізні вуха й винесли його на коридор (Фр., VI, 1951, 197);
Ще напівсонний схоплюється Кость з ліжка й продирає очі (Донч., І, 1956, 49);
// Який виражає такий стан.
— Ой боже мій! Що там таке? — говорив він якимсь задавленим, напівсонним голосом (Н.-Лев., IV, 1956, 111);
— Води б оце холодненької, — забажав Денис, націлившись напівсонними очима на пусту пляшку (Тют., Вир, 1964, 244).
2. перен. Млявий, бездіяльний, байдужий до всього;
// Тихий, безлюдний.
Автобус рушає напівсонними вулицями (Літ. Укр., 2.УІ 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)