напівсон
НАПІВСО́Н, сну́, ч. Стан, близький до сну.
Гарматій, прокидаючись від напівсну, підтягнув обвислу нижню губу і перелякано зашамкав до Якова (Стельмах, І, 1962, 333);
Довго сиділа, схиливши голову, Ольга Дмитрівна. Була немов у якомусь важкому напівсні, з якого важко вирватись (Збан., Між.. людьми, 1955, 93).
Словник української мови (СУМ-11)