нараджуватися
НАРА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал.
1. Радитися.
Забули хлопці про дерев'яну дубову шаблю, стали тепер нараджуватися, що робити з тим сліпим патроном (С. Ковалів);
Люди вислухали сеї промови і попросили пана зачекати хвилечку. Вони вийдуть на гумно, нарадяться і дадуть відповідь (І. Франко).
2. Змовлятися.
Всі [школярі] співали так, немов зарані нарадились когось передражнювати (С. Васильченко);
В одного багатого було два наймити. Роблять ото вони, як воли, а їсти – хліб сухий та вода .. От і нарадилися наймити: темної ночі провчити багатія (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)