нарахований
НАРАХО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нарахува́ти.
У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (з мови документів);
// нарахо́вано, безос. пред.
– От мені нараховано сім тисяч карбованців додаткової оплати (В. Кучер);
// у знач. прикм.
Надто високий норматив нарахувань на заробітну плату не лише збільшує податкове навантаження суб'єктів господарювання, але й зменшує розмір нарахованої заробітної плати або змушує підприємців іти в тінь, уникаючи таким чином сплати цих нормативів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)