Словник української мови у 20 томах

наричити

НАРИ́ЧИТИ див. нари́чувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. наричити — Нари́чити, -чу, -чиш гл. Слишкомъ много наложить, навалить, навьючить. Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, шо ледве воли довезли.  Словник української мови Грінченка