наругатися
НАРУГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з кого – чого, над ким – чим.
Те саме, що наглуми́тися.
[Тетяна(до шляхтича):] Скажи ж мені: який ти окуп взяв від старости, щоб наругаться так над честію моєю? (І. Карпенко-Карий);
– Що вам думати про мою наругу, коли наругавсь лихий мій ворог над честю й славою козацькою? (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)