Словник української мови у 20 томах

насаджування

НАСА́ДЖУВАННЯ¹, я, с.

Дія за знач. наса́джувати¹.

Будь-яке цілеспрямоване насаджування в масову свідомість якогось ідеалізованого образу у наші дні рано чи пізно закінчується реакцією його відторгнення серед більшості людей, котрі нібито вже сприйняли цей образ (із журн.);

Насаджування дерев.

НАСА́ДЖУВАННЯ², я, с.

Дія за знач. наса́джувати².

– То я піду. Не буду тобі заважати. Риба тишу любить .. Кузьмич мовчки кивнув йому, зайнятий насаджуванням черв'яка (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. насаджування — наса́джування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. насаджування — -я, с. Дія за знач. насаджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насаджування — Наса́джування, наса́дження, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)